Як себе захистити у разі порушення договору про виконання робіт або надання послуг? Частина 1: прострочення та невиконання договору, відшкодування додаткових витрат.

11.09.2015статті


Напевно, кожен із нас замовляв виконання робіт або надання послуг – починаючи від послуг перукаря, ресторанних послуг, закінчуючи ремонтом, будівництвом тощо. Мало хто навіть здогадувався, що таке замовлення виготовлення і/або встановлення вікон, дверей, меблів, хімчистка одягу тощо є нічим іншим як укладенням відповідних договорів. На жаль, порушення умов таких договорів на практиці неодноразово мають місце, що підтверджується і обсягом справ даної категорії, які розглядаються у судах. У зв’язку з цим виникає логічне питання: як себе захистити як споживача, якщо будуть наявні відповідні порушення зі сторони контрагента? Відповіді на це питання і буде присвячена дана стаття.

Слід відмітити, що законодавство наділяє споживача доволі широким обсягом прав у даній ситуації, які умовно можна поділити на такі групи:
1. Ті, які пов’язані із невиконанням або порушенням строків виконання договору.
2. Ті, які пов’язані з можливими додатковими витратами споживача у майбутньому або можуть не задовольняти його потреби.
3. Ті, які пов’язані із виявленням недоліків, в тому числі істотних.
4. Ті, які пов’язані із втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої від споживача для виконання роботи, надання послуги.
У цій статті пропонуємо зупинитись на перших двох категоріях порушень.

Отже, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим, споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків. У судовій практиці у даній категорій справ під збитками, як у цьому, так і в інших випадках, як правило, розуміються кошти, які були сплачені за договором споживачем. При цьому, зазвичай, щоб отримати таке відшкодування, необхідно мати документ, що підтверджує сплату коштів за договором (квитанція, чек тощо), який заповнений належним чином. Так, в одній із справ особа уклала договір з фізичною особою-підприємцем на виготовлення меблів до 20 березня 2015 року із 100% передоплатою у розмірі 7 250 грн. Станом на 05 травня 2015 року виконавець так і не почав виготовлення меблів, а на претензії споживача не реагував, внаслідок чого останній був змушений звернутися до суду. В результаті позов задоволено: договір розірвано, відшкодовано збитки у розмірі 7 250 грн.
При цьому звертаємо увагу, що якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад 70% загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася. Встановлення відсоткового обсягу виконаної роботи, послуги, як правило, здійснюється на підставі експертизи.

Наступна група прав споживача, пов’язана із невиконанням договору. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця. Акцентуємо увагу, що для забезпечення себе доказами, якщо справа дійде до суду, рекомендуємо оформляти претензії у письмовому вигляді і надсилати їх за допомогою цінного або рекомендаційного листа. Таким чином буде простіше доказати свої вимоги щодо подальшого розірвання договору і відшкодування збитків.

Слід відзначити, що як для першої, так і для другої категорії випадків також є суттєвим ще одна можливість: право на стягнення пені за кожен день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення у розмірі 3% вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі 3% загальної вартості замовлення. Такі вимоги споживача у судовій практиці зустрічаються дуже часто. Але при цьому попереджаємо, що перед тим, як вимагати стягнення пені, необхідно: 1) переконатись, що у договорі встановлений строк виконання; 2) впевнитись, що прострочення виконання не було наслідком Ваших дій; 3) пам’ятати, що пеню можна стягнути тільки за один рік. Звичайно, Ви можете нарахувати пеню більше, ніж за один рік, але тоді будьте готові до того, що інша сторона може заявити про сплив позовної давності і у цій частині суд Вам відмовить у задоволенні вимог.
Важливо також усвідомлювати, що сплата виконавцем пені, встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі. Тому можна сміливо заявляти у суді й вказану вимогу, якщо Вам це дійсно потрібно.

Також акцентуємо увагу і на тому, що якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг). Будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов'язань щодо їх оплати. На жаль, на практиці незнання даного правила має наслідком непотрібні витрати зі сторони споживача.

Слід відзначити ще один важливий аспект у даному контексті. Якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача. Виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору. Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення вказаних обставин. Знову ж таки, на практиці, як правило, виконавці не дотримуються такого обов’язку, а споживачі відчувають себе у глухому куті, коли їх ставлять перед фактом необхідності оплати значних витрат. Якщо має місце така ситуація, сміливо користуйтесь вказаним правом. Якщо і буде суд, то якщо Ви дійсно нічого не погоджували, Ваш опонент не зможе з Вас стягнути відповідні кошти.

Підсумовуючи вище викладене, можна зробити висновок, що законодавство передбачає чимало способів захисту прав споживачів, якщо виконавцем буде порушено договір про виконання робіт або надання послуг. На жаль, на практиці на етапі досудового регулювання такі способи захисту, як правило, мало реалізуються. Більше позитивного ефекту поки можна досягти лише на етапі судового захисту, за умови підтвердження своїх вимог доказами.
Варто також пам’ятати, що розглянуті права споживача стосуються саме процесу надання послуг або виконанню робіт – тобто пов’язані із власне діями виконавця. В той же час, не менш важливими є порушення, що пов’язані із результатом робіт або послуг – а саме: коли був виготовлений товар або надана послуга, із недоліками, або якщо річ, передана для надання послуг або здійснення робіт була пошкоджена виконавцем. Відшкодування за вказані порушення може бути стягнуте окремо від відшкодувань, що ми розглянули у цій статті, проте більш детальніше на цьому ми зупинимось у наших майбутніх статтях.