Визначення місця проживання дитини через суд

17.02.2016статті


Наша компанія продовжує цикл статей, які стосуються визначення місця проживання дитини у разі наявності спору між матір’ю та батьком дитини. У попередній статті ми розглянули загальні положення, які стосуються можливості вирішення такого спору. Сьогодні ж ми зупинимось саме на визначенні місця проживання дитини через суд, розглянемо положення, на які потрібно звернути увагу, звертаючись до суду. Нагадуємо, що перевагою визначення місця проживання дитини таким чином, як і у випадку визначення місця проживання дитини органом опіки і піклування, є те, що у разі, якщо один із батьків самовільно змінить відповідне місце проживання дитини, простіше кажучи, забере її, Ви матиме «залізні» підстави для відібрання дитини і повернення її додому.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Як Ви розумієте, обставини, що мають істотне значення, - це оціночна категорія, яка у судовій практиці розглядається по-різному. Так, в одній із справ суд визначив місце проживання дитини з батьком, оскільки при рівності матеріально-побутового забезпечення, можливості надати освіту дитині, прихильності дитини до обох батьків, робота матері пов’язана з постійними відрядженнями за кордон на тривалий час, можливо і більше місяця. В іншій справі, суд визначив місце проживання дитини з матір’ю, врахувавши, що якщо таке місце проживання було б визначено з батьком, то дитині необхідно було б змінювати школу, що для неї було б психологічною травмою, що було підтверджено висновком психолога.

Водночас звертаємо увагу, що матеріально-побутове забезпечення батьків не є вирішальною умовою для передачі дитини одному з батьків, хоча, звичайно, це є немало важливим фактором при визначенні місця проживання дитини. Так, в одній із справ суд визначив місце проживання дитини з матір’ю, не дивлячись на те, що вона орендувала квартиру у м. Києві, а не мала її у власності, як батько дитини, врахувавши те, що дитина проживає з матір’ю,  матір вчить з нею уроки, відводить у гуртки.

Окремо також акцентуємо Вашу увагу на висновку органу опіки і піклування у такій категорії справ, в якому визначаються рекомендації цього органу щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Судова практика показує, що для суду такий висновок має досить вагоме значення і суди нечасто відступають від нього. Водночас у судовій практиці має місце і позиція, яка полягає у тому, що якщо інтереси дитини вимагають іншого вирішення, ніж рекомендує орган опіки і піклування, то суди приймають протилежне рішення.

 

Окрім цього, при визначенні місця проживання дитини необхідно пам’ятати, що дитина не може бути передана для проживання тому з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Якщо з самостійним доходом все зрозуміло, то, що стосується зловживання спиртними напоями і наркотичними засобами, необхідно відзначити, що суд розглядає це як аргумент, як правило, тільки у випадку, коли є підтвердження із відповідного закладу (наприклад, наркологічного диспансера) або є висновок лікаря. Що стосується аморальної поведінки, яка може зашкодити розвиткові дитини, то, як Ви розумієте, довести її у судовому порядку доволі складно. У судовій практиці можна зустріти такі дії, які розглядаються як відповідна поведінка: залучення дитини до зловживання алкоголем, залучення дитини до азартних ігор.

 

Розглядаючи питання визначення місця проживання дитини, вважаємо за доцільне охарактеризувати і ситуацію, яка стосується переваги матері при визначенні місця проживання дитини. Вона обумовлена тим, що принципом 6 Декларації прав дитини передбачено, що малолітня дитина може бути розлучена з матір’ю лише за виняткових обставин. Слід відзначити, що у судовій практиці, у тому числі у рішеннях судів вищих інстанцій, є багато рішень, які визначають місце проживання дитини, виходячи з вказаного положення. Водночас є чимало рішень, які приймаються на користь батька, знову ж таки у тому числі і у судах вищих інстанцій, на підставі ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка передбачає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Враховуючи вказане, сказати, що матір має абсолютну перевагу перед батьком у таких категоріях спорів, на нашу думку, не можна.

 

Підсумовуючи вище зазначене, можна зробити висновок, що для того, щоб визначити місце проживання дитини з Вами, для суду необхідно зібрати максимально можливу кількість доказів того, що проживання дитини з мамою чи татом у повній мірі відповідає інтересам дитини. Самостійно, без допомоги спеціаліста, зробити це буде складно, оскільки можна не врахувати всі аспекти, які можуть вважатися істотними при визначенні місця проживання дитини. При цьому звертайте увагу і на те, що для того, щоб дитина жила разом із Вами, необхідно, щоб не було жодного критерію, за яким Вам можуть відмовити у переданні дитини.