Ненормований робочий день – особливий режим робочого часу.

12.10.2015публікація


Напевно, кожен із Вас, хоча б раз мав необхідність працювати більше офіційно встановленого робочого часу. А якщо такі випадки трапляються дуже часто, Ви можете вважати, що Ваш графік передбачає ненормований робочий день і Ви маєте право на різного роду компенсації. Але чи насправді це так? З цим у даній статті ми і спробуємо розібратись, щоб Ви могли розуміти, які права Ви маєте, щоб впевнено захищати їх перед роботодавцем.

Насамперед варто сказати, що розуміється під поняттям «ненормований робочий день». Одразу зауважу, що чітке визначення у законодавстві не встановлене. Однак аналіз різних актів дозволяє говорити про те, що це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. Тобто, у разі потреби визначені особи можуть залучатися до виконання роботи понад нормальну тривалість робочого дня (як правило, 8 годин).

При цьому, одразу звертаємо увагу на ряд особливостей.
По-перше, чіткий перелік працівників, яким може встановлюватись ненормований робочий день, у законодавстві відсутній. Можна лише знайти вказівки на те, що такий режим роботи може застосовуватись до керівників, спеціалістів, працівників, які мають такі характеристики:
• їх праця не піддається точному обліку в часі;
• їх робочий час за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);
• розподіляють час для роботи на свій розсуд.
Конкретний же перелік таких працівників має бути визначений у колективному договорі – вид договору, який укладається між роботодавцем та профспілкою для узгодження прав та інтересів роботодавця і працівників з метою врегулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Крім цього, такий перелік може бути передбачений і на рівні галузевих угод (наприклад, у сфері освіти). До таких працівників, зокрема, належать лікарі, бухгалтери, водії, шеф-кухарі тощо.

По-друге, пам’ятайте, що ненормований робочий час не означає, що Ви, умовно кажучи, повинні працювати кожен день по 12 годин. У сукупності Ваш загальний час роботи повинен становити не більше 40 годин на тиждень. Просто в один день Ви можете працювати 10 годин, у другий – 4 години, а у третій – 8 годин.
По-третє, відрізняйте ненормований робочий час від надурочних робіт, адже це не одне і те ж. Їх можна відрізняти таким чином:
1. Надурочні роботи виконуються понад встановлену тривалість робочого дня, а форма ненормованого робочого дня не передбачає можливості нормування часу протягом доби.
2. Надурочні роботи застосовуються тільки у випадках чітко визначених у законодавстві. Наприклад, такі роботи необхідні для оборони країни, відвернення стихійного лиха, ліквідації виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків. Робота ж у режимі ненормованого робочого дня застосовується у разі виробничої необхідності і щодо конкретних категорій працівників.
3. Для надурочних робіт встановлені граничні норми їх застосування: не більше 4-х годин протягом 2-х днів підряд і 120 годин на рік. Для працівників з ненормованим робочим днем такого обмеження немає, окрім того, що він працює не більше 40 годин на тиждень.
4. Для надурочних робіт передбачено спеціальний порядок їх організації та залучення до них працівників. Якщо ж говорити про осіб з ненормованим робочим днем, то відповідний режим роботи їм встановлюється, як правило, при прийнятті на роботу.

Окрім того, звертаємо увагу на позицію Верховного Суду України щодо цього питання: робота працівника з ненормованим робочим днем понад установлену норму робочого часу, не є надурочною, крім випадків виконання за дорученням роботодавця роботи, що не входила до кола його обов'язків.
Розібравшись із розумінням ненормованого робочого дня, перейдемо до компенсацій, на які може претендувати кожен відповідний працівник. На жаль, на сьогодні для працівника передбачено тільки один вид компенсацій на законодавчому рівні: щорічна додаткова відпустка до 7 календарних днів. Такий розмір відпустки може бути визначений у колективному договорі, трудовому договорі, чи в галузевих угодах між державними органами і відповідними профспілками.
Щодо інших компенсацій за працю у таких особливих умовах (наприклад, грошову), то вони також можуть бути визначені у вказаних вище документах. Але, як Ви розумієте, це рідкість, оскільки більшість роботодавців вважають, що праця з ненормованим робочим днем компенсується встановленим розміром заробітної плати.

Підсумовуючи, можна сказати, що основними ознаки ненормованого робочого дня є:
- він встановлюється тільки для певної категорії працівників;
- може застосовуватись при виконанні роботи понад нормальну тривалість робочого дня;
- це не одне і теж, що і надурочні роботи;
- встановлена законодавством компенсація за працю у таких умовах – щорічна додаткова відпустка.

Сподіваємось, що така стаття дозволить Вам правильно визначити, чи працюєте Ви з особливим режимом робочого часу, а відтак, чи маєте право на компенсації за нього. І на сам кінець, пам’ятайте, що варто першому зробити кроки для оптимізації процесу використання Вашої праці, а також для отримання додаткової вигоди за неї.